Потрібно провести customer journey. Знайти точки болю споживача. Зрозуміти, що хоче. Зробити продукт ідеальним.
Воно ніби так. Тільки є один факт, який, ймовірно, буде приходити вам на думку протягом найближчих кількох днів. І заважати жити.
Так ось. Ми завжди бачимо свій ніс. Просто привчилися ігнорувати його.
Переконалися?
Тепер це вас дратує?
Коли дивишся на проблему збоку – «у тебе постійно щось маячить перед очима» – здається, що це кошмар. Страшенно біситиме. Але людина дуже швидко звикає до всього.
Проблеми у продукті виправляти, звичайно, треба. Але лише коли покупець готовий платити за зміни.
Тому точки болю менш важливі. Часто вони лише хотілки споживача – список яких нескінченний.
Набагато важливіше, коли покупець скаржиться. Значить, він уже спробував використати продукт і щось йому не сподобалося. Більше того, швидше за все, він уже провів пошук, не знайшов потрібного рішення – тому й почав скиглити.
Сам факт обурення, те, що людина зайняла активну позицію (а не чекала, доки навколо неї стане настирливо кружляти маркетолог-дослідник, вигукуючи: “що б ви хотіли покращити в нашому продукті!?”) показує високий градус проблеми.
Шукайте скарги, а чи не бажання покупців.
