Говорячи про людину, завжди хочеться визначити, де вона знаходиться. Пхнути пальцем на місце, де сидить наш внутрішній диригент.
Поширена наукова теорія в пошуках нашого прихованого “Я” киває на нейрони. Досить, до речі, вузькоспеціалізованих клітин. Окремо, нічого особливого, але взяті усі разом, кажуть вони, створюють нас як людину.
Важко прийняти цей факт. Хоча в природі це стандартна практика.
Наприклад, мурашник. Найскладніше суспільство. І окрема мураха не виділяється нічим особливим. У всякому разі, все, що знаходиться поруч з нами – телефон, комп’ютер, машина – розкладається на компоненти. І жоден з них не має функціональності продукту, зібраного разом.
Онтологічний принцип холізму (синонім виразу “ціле – не є сумою усіх частин”) спочатку слід запам’ятати засновникам стартапів. Іншими словами, перестаньте проводити час на пошук “унікальної ідеї”.
Більш корисно зосередитись на зміні індивідуальних компонентів, ніж на пошуку “проривного продукту”. Пошукова система не була винайдена Google. І не Facebook винайшов ідею соціальної мережі.
Більше того, якщо ви знайшли унікальну ідею, якій «аналогів нема», це скоріше, привід насторожитися. Дуже ймовірно, це все вже було реалізовано. Просто виявилося настільки мало потрібним, що інформацію про її існування та крах важко знайти.
Не хвилюйтеся, що “все вже було в Сімпсонах”.
PS. Ну, щоб зрозуміти відповідь на запитання, де наше “Я” використовуйте аналогію. Уявіть, що ми дивимось на наш світ зверху з космосу. А потім хтось із ззаду запитує: «Ну, що? І де тут ваш маркетинг? “
