Треба б піти похитатися до зали, але якось знаєте, того… Небажання… Але цьому є шикарне еволюційне пояснення!
На малюнку до посту – малюнок із книги американського антрополога Д.Лібермана. Середньостатистична людина заходу, проводячи більшу частину життя в офісному кріслі та сидінні автомобіля – все одно витрачає втричі більше калорій, ніж шимпанзе. І лише на 20% менше первісного мисливця-збирача.
Саме час вигукнути: Ага! Ми і так вже надміру активні!
Але ні. Це тільки близькі до нас види ми випереджаємо. А от порівняно з іншими тваринами індекс фізичної активності людини приблизно вдвічі менший. Ми, люди, походимо від дуже лінивих предків. Рухатися особливо не любимо, і працювати мозком – теж не любимо.
Принцип роботи енергетичної системи нашого організму – більше економити. Сидимо рівно і поки що навколо ще залишається щось смачне – особливої необхідності метушитися мозок не бачить. До речі, мозок людини під час максимальної активності споживає до 25% енергії організму, і при цьому він важить менше 1,5 кг! Еволюція зробила так, що мозку, і організму в цілому, краще заощадити енергію для вирішення найважливіших завдань.
А саме, за словами того ж таки Д.Лібермана, для виконання репродуктивної функції. Якщо шимпанзе народжує дитину раз на п’ять-шість років, то представниця первісних племен – раз на три роки. І може виховувати кількох дітей одразу.
І ось для цього людина і почала витрачати більше калорій, ніж наші предки. Через це цінність енергії зросла. І мозок відчайдушно противиться її нестачі. Будь-яка марна активність – на кшталт ходьби біговою доріжкою – викликає відторгнення.
Примушуючи себе займатися спортом, ми боремося не зі своєю лінню, а з потужним опором древніх шарів мозку. Які впевнені, що для нас набагато правильніше і нормально лежати «тюленьчиком» на дивані й не про що не думати.
